ескапізм і піздостраданія

Наснився мужик, який в реальному житті мені подобається. У сні він запропонував сісти поруч і взяв мене за руку, а я зі словами "фу, відпусти, і так спекотно, а в тебе ще й руки гарячі" пішла геть, бо навіть уві сні пам'ятала, що в нього є дівчина...

Значить треба і собі розщедритися))

О, це моя улюблена, стирається лише вологими серветками для зняття макіяжу (або сльозами, наждачкою і здиранням шкіри з губ). Повинна ще стиратись двохфазною міцеляркою (з олійками), але я не пробувала

О, це зараз знов звикати до нової соцмережі...

Та, некомфортно трохи

Я теж, зайшла вперше майже за рік

Одного разу блускай викинув мене з акаунту, і мені тільки от зараз стало не лінь пошукати, де ж я записала пароль від нього

А я не можу запитати, де тоді її вибачення. Бо боюсь, що вона образиться, напише щось типу "я визнала свою провину, тобі цього мало, я ще маю вибачатись?", і ми знов посваримось

Не розумію один момент.
Людина не вперше після сварки пише, що була неправа і несправедлива до мене. Але жодного разу не вибачилась. Жодного. Це якась принциповість чи що...

Кожен раз картаю себе за те, що так прив'язалась до людини і не можу розірвати ці стосунки. Але і тягнути це все теж більше не можу.

Людина весь ранок їбала мені мозок, щоб врешті решт виявилось, що їй не подобається, коли я веду себе із нею так само, як вона поводить себе зі мною.
Вирішення конфлікту як завжди геніальне - мовчання і ігнор. Все, що я ненавиджу.

Ну який же він😍

Вони дуже гарні😍

Як же я втомилась

Я розумію, в мене своє життя, в неї - своє, і вона не винна в тому, що я живу так, як живу, а вона намагається жити своє життя. Не можу після цього якось жалітись, бо знаю, що їй буде незручно за свої позитивні емоції, коли мені лише здохнути хочеться. Але і втомилась постійно тримати все в собі

Відкриваю месенджер, а подруга вже мені прислала свої голосові, де розказує, як пройшло її нове тренування, як там класно і цікаво, що тепер їй треба нову класну форму, і ще багато всього, і я така... Вау, круто, рада за тебе, розкажи ще, а я пішла спати, бо щось втомилась.

Їду додому, думаю що зараз приїду запишу голосові подрузі, пожаліюсь на тупу закоханість в хлопця з роботи, на те як зневажаю себе за дружбу з дівчиною, в якої чоловік - колаборант, на те, як мене вбивають новини і думки про те, що я не можу ні на що вплинути і щось змінити, що я втомилась так жити

Не можу перестати слухати meat&greet, вже який день на повторі, це божевілля якесь

Останнім часом особливо часто відчуваю, що недостойна людини, з якою спілкуюсь. Бо тупа, лінива, з обмеженим кругозором, не вмію в емпатію, думаю лише про себе і свої проблеми, шукаю причини доїбатись на рівному місці, не вмію слухати, перекидую відповідальність... Пизда

Хоча я кожен раз кажу, що я намагатимусь бути краще і стримувати себе. І ця людина просто не знає, скількох конфліктів ми ВЖЕ уникли, бо я наступила собі на горло і вчасно завалила пиздак, просто я так можу робити далеко не завжди

Чесно попереджаєш людину про свою поплавленість і купу ментальних проблем, сто разів перепитуєш, чи їй норм з такою мною спілкуватись, чуєш, що ок, все добре.
А потім "от ти кожен конфлікт скидаєш на те, що в тебе такий характер і ти така людина"
Ну блін, я ж ПОПЕРЕДЖАЛА

Опишіть себе одним українським мемом

Навіть у місцевих виробників якість погіршилась, мабуть вони змінили стандарти під російські, та й сировину звідки їм ще брати, як не з росії, якщо немає місцевої

Коротше, цінуйте атбшні свою лінію і розумний вибір, це такий топ в порівнянні з тим, що я маю зараз...

Знаєте, від чого я найімовірніше здохну тут в окупації? Від ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ. Або від голоду, бо їсти ОСЬ ЦЕ просто неможливо, у них все не те що несмачне, воно огидне, вони ніхуя смачного виробляти не вміють, навіть найбанальніше

Сьогодні Нарімана Джеляла - першого заступника голови Меджлісу і активістів братів Асана і Азіза Ахтемових насильно вивезли з Криму етапувавши в російську в’язницю.
Куди саме - наразі невідомо.

Останні роки ніяк не святкую і проживаю як звичайний день. Ех, менше ніж через два місяці святкуватиму вдруге поспіль в окупації, сумно

Звичайно краще не обговорювати на роботі особисте життя, бо потім сидиш годину втикаєш порожнім поглядом в стіну замість того щоб працювати

Так, я знов згадала про мужика, якого двічі успішно проїбала

Знов за рибу гроші

Та блять що знов я пропустила

Мабуть давно вже час взяти все в свої руки і щось вирішувати зі своїм життям, але я все так само сиджу, склавши ті самі руки, і чекаю .. чогось ..