Шовковиця

маю тепер повну свободу творить з собою всяку хуйню.

і так паскудно, і ще тепер і серце розбите
я ніхуя в цій їбучій жизні вже не хочу блядь
останнім часом стається якась хуйня постійно
просто блядь не можу вже, да, я слабка людина і не стягую

для мене пралка то завжди було предметом розкоші...:(
частково тому я і почала звертати увагу на шовк - вручну прати його легко, ніж шось з інших матеріалів

не варік(
хіба шо носить речі в пральню за гроші
бо постільне вручну прати в мене нема сил,.в мене пралка оце з'явилась майже два роки тому, ручне прання чогось крупного це така каторга якшо чесно

шо робить як графік води і світла не співпада🫠

ну з моєю з/п я б правда зраділа, якшо сосиски хороші, хех(

шось стає все гірше і гірше

Друзі, ми вже якось зібрали 100тис на допомогу пораненим і травмованим бійцям сил оборони на відновлення. Але загальний збір стоїть і нас просять допомогти ще. А я попрошу вас!
Обіцяю розіграти щось цікаве за донат кратний 100 грн.

https://send.monobank.ua/jar/7GfKZ4tQQ9

коли написала це - над містом пролітав шахед, йобана русня!
так шо перекусила після того, як воно пролетілл

про всяк постелилась у ванній
читаю книгу і збираюсь на кухню по бутерброд із салом

аби з того якийсь толк був, в чому я сумніваюсь((

намагаюсь склепать пост про себе на донателло
хто я, шо я і шось з моїх фото

я думала почать шось робить, шоб мене мотивувало продовжувать робити проєкт про дерева

сіла робить в донателло допис для блогу за підпискою і думаю а нахуя це комусь треба ще й за гроші, блять

якшо просто зайти почілить - так
шось більше - отам начинається. неважливо яка конфесія, воно однаково цинічне. релігія милосердя, блядь

друг: -класна зачіска! ти все більше перетворюєшся на Девіда Лінча

гірше, коои трапляється віруючий психолог, це пизда просто

долати труднощі значно легше, якшо базові потреби закриті і не тре хвилюватись за шось таке. ех(

так шо краще не треба...

в мене був подібний досвід
найцинічніші і людожерські речі я чула від віруючих людей

мене просто не мотивує негативний досвід, коли воно ще й іде якось кучно(

іноді найкраще що можна зробити - закинути діяльність, яка нічого не приносить і тільки виснажує

я розумію, але коли це постійно таке, то нема ні стимулу ні мотивації рухатись далі. бо постійно шось робити, шо не приносить нічого це дуже виснажує, коли сил і так нема.
коли стоїть питання виживання - нема часу на оці постійні спроби і відмови. це працює, коли не треба думать як прожить

моєї нема, але це сильно демотивує шось робить і вірить в себе. особливл коли бачиш, шо фото інших чогось не пройобують...
а в місті де я є знайти середовище де мене будуть цінувати дуже складно

а як доводилось клянчить, шоб хтось прийшов на зйомку - то пиздець
тому я фотографією ніц не зароблю

ну от відбирала я роботи разом з іншою людиною. і купу всього, шо я вважала норм, довелосб відкинуть

я не звикла думать погано про роботи. а бачу те, як на них реагують. скільки разів то люди пройобували фото, то забували нормально підписать авторство, то ще щось. таке

я взагалі не бачу ніякої користі - ну бо прстійно треба більше зусиль, шоб сприймали нормально, постійно гаркати ну і небажана увага від збоченців, все життя харилась. думала, може зайобаність і депресія якось вплинуть на лице, але нєєєє

ну починаю думать, шо я непогано знімаю. відбираю роботи для портфоліо і розумію шо в те портфоліо нічого і відбирать

почуваюсь гімном і знімать нічо не хочеться

і так з багатьма речима(

та я знаю, просто мати бебіфейс сильно заважає - зі сторони здається, шо я мімімі, поки не гаркну, ахаххахахаххаха

а потім стається якийсь грандіозний фейл, бо я себе сильно переоцінила, коли вирішила хоч трошки краще про себе думати, кожен довбаний раз таке