Nadine

Що ж спробую і тут
Шукаю фінансування
Насправді сумма не така велика, будинок придбаю за допомогою інвестора, на все десь половина потрібна
Знаю що на війну важливіше, але нас стає дедалі більше, тих хто втратив
biggggidea.com/project/etno...

Ні, не очікувала, та і не торкає вде як раніше, просто констатую

А пам'ятаєте як один військовий блогер фотограф тактично сказав мені завалити рота? Тепер я виявляється заділа почуття вкраїнчиків, і кожен з радістю обтер свій хуй в моєму пості в твітері. Повага до птср і втрат через рік - well done! Ахаха, тоїсть мяу, твітер вже не торт)

Менш з тим, багато наших тввтерських ковіднулось...

Переїзжаючи з твітера, хочеться згадати всіх, хто там так і залишиться. З тими, з ким втрачено зв'язок за час ковіда і війни. Тепер в нас там цілий меморіал акаунтів, які ніколи нічого не напишуть

От да, погоджуюсь 100%.Ніколи не буде як раніше,нічого зі звичного старого життя.Все втрачено, в кожного, навіть якщо не усвідомлювати це.А те що в нас флюгери при владі добиває ще більше, відчуття ніби придавили бетонною стіною, і вибратися з пастки ніяк,отак і звикнемо до втрат і до життя з війною

Так, ніби не з нами це все, напевно це захисна реакція перед тим як усвідомити що цей дощ надовго

А зараз відкриті фаланги, ніхто не страхує, осиротілі якісь фото вразброс. Я не думала що так сильно триматимусь за порядок і положення фото коханого на тій стіні... Це напевно є моя базова потреба, щоб там було все в звичному порядку. І не тільки моя як виявилося. Дівчата почуваються спаплюженими..

Нагрібає паніка, як я шукатиму фото Андрія на стінах, не там і не поряд з тими, з ким звикла бачити. Ми ж своїх повісили разом,недавно друк на металі зробили. Йдеш до свого, цілуєш, а іншим передаєш привіт і дякуєш що вони робили щасливими твоїх посестр по горю.Ніби вони там однім взводом були чи що

З цією Стіною Пам'яті перетіпало не тільки мене а і всіх дівчат, кого знаю, хто має там фото. Такий спектр емоцій, що і назв для них ще не придумали. Не здогадувалась як в один час ми перетворилися на тих, хто тримається за такі сталі речі, як знайомі обличча героїв, що поряд з нашими коханими...

Як неочікувано (ні)

Ні, нема... Я поки в прострації, може пізніше будуть сили і знову почну просити. А так ніби все добре, ростем)

Татків день народження в горах, малий альпініст росте)

Досягла апогею вечірньої самотності. Перечитую додаток списку покупок, в надії що там нове повідомлення. Раніше почту перевіряла раз на два дні, тепер два рази на день, щоб порадіти новим рекламним повідомленням. Я стаю ще більше інтровертом, але тепер вже вимушено

Вони "вшанували" і їх вшанували теж

Він розмірковує кому гарячу какаху перекинуть

А профіль чоловіка назавжди в тві лишиться...
Що в реалі вчуся без нього, що онлайн доведеться

Що ж, і я перебігла. Сподіваюсь це вже остання перебіжка я ж нє магілєвская, туда-сюда як криса бігати
Дякую @menitikozaputat.bsky.social за запрошення ❤️