порожні нотатки Ольги

"– Як ти? Що це в тебе на серці?
– Вишень червоних відерце. Почавлених вже. Десь підгнитих. От би кісточки ці у землю встромити.  Може, із них колись проросте. Може, із них колись зацвіте садок. Якщо коротко, то все ок."
Крамдада.

09.08.2023 20:59 — 👍 0    🔁 0    💬 0    📌 0

Я знаю, що цей світ належить мені також. Але, на жаль, покидьки існують, а я змушена подбати про свою безпеку у темряві міста. Дякую рідному дядькові, який навчив мене отак тримати ключі, щоб могти захиститись від нападника.

09.08.2023 20:58 — 👍 0    🔁 0    💬 0    📌 0

Набрати когось по дорозі додому.
Не дочекатись відповіді.
Вдома побачити, що ця людина передзвонює.
Не брати трубку, бо взагалі-то я вже вдома і нот інтрестед ін зіс конверсейшин енімор.

05.08.2023 12:19 — 👍 0    🔁 0    💬 0    📌 0

Дуже добре нарешті лягти в ліжко, коли страшенно втомлена. Але щоразу мене охоплює гордість і біль одночасно, коли я згадую, завдяки кому я можу спокійно засинати.

05.08.2023 12:19 — 👍 0    🔁 0    💬 0    📌 0

Мій перший текст у небі;)

02.08.2023 14:24 — 👍 0    🔁 0    💬 0    📌 0