ліся

Згадала, шо маю ще один майданчик для ниття, але навіть нити сил нема

Так от, я дуже пишаюся нею
Перебуваючи в окупації вона не боїться поширювати інформацію (бо більшість моїх знайомих там зараз мовчать)
А ще я знаю, як морально важко там зараз жити, особливо якщо ти маєш проукраїнську позицію, а вона повернулась заради родини

Але вона, хоч і дуже рідко, але виставляє сторіси, як вона любить Україну і сумує за нею
Після вчорашньої трагедії на Харківщині виставила це
А завдяки своїй роботі за кордоном вона виносить цю інформацію за межі української інформаційної бульбашки, бо має багато іноземних друзів

У мене є подруга, яку я називаю сестрою, нашій дружбі лише на рік менше, ніж нам самим
Минулого року вона виїхала з окупованого Бердянська, близько року пропрацювала в ОАЕ, і повернулась в окупацію
Я боялась, що вона стане однією з "какаяразніца" чи "нашимальчікі" (одну подругу я так вже втратила)

Я зазвичай знаходила друзів серед колег, але зі зміною місця роботи дружба поступово згасала (тільки з бесті ми, хоч і не постійно, але досі спілкуємось)
А на новій роботі дуже маленький колектив, і ми з ними досить різні, тож там я навряд чи з кимось зближусь

Моя проблема ще й в тому, шо я довго звикаю до нових людей, і за цей час деякі з потенційних друзів встигають втратити до мене інтерес 🤡

Понила у тві, ще й тут понию
Як і де в 25+ знайти собі друзів?
Мені необхідне живе спілкування поза роботою, але у тих людей, до котрих я прив'язуюсь, завжди знаходиться хтось важливіший

Мені чомусь через це здається, наче я "примазуюсь" до чужого горя (не можу це адекватно пояснити)
Так, мені складно усвідомити, що ці люди загинули, для мене це шок і стрес
І я розумію, що співчуття щирі
Але не треба, не мені
Є люди, для яких це особиста дуже болюча втрата

Дуже дивно почуваюся, коли на мої пости про загиблих знайомих пишуть співчуття
Я розумію, чому люди так реагують
Але я не відношу себе до тих, кому в цьому випадку треба співчувати, бо я навіть не спілкувалась з ними близько (сорі, я не дала контекст)

На фронті загинув бойовий медик Ігор Мишак
Серед усіх моїх знайомих він був одним з найбільших патріотів Бердянська
І для нашого міста це дійсно велика втрата
Але як усвідомити, що людини більше нема

Вдома у мене є лише три людини зі 100-тисячного міста
Бабуся, дідусь і подруга дитинства
Решта або виїхали, або лягли під русню

Все моє ниття зводиться до того, шо я просто хочу додому, в ті часи, котрі більше ніколи не повторяться, і до тих людей, з якими у мене більше нема нічого спільного
І від усвідомлення того, що це все у мене відібрали, стає ще гірше

Шось мене сьогодні посилено хуяре
А я навіть не можу пояснити, шо саме відбувається в моїй голові

(не)цікавий факт
На мій @ тут і у тві мене надихнув гурт Крихітка
Але на файному я змогла послухати тільки дві їхніх пісні, бо звук був жахливим, а в залі була неймовірна задуха

Зараз саме той момент, коли ад вже почали діяти, і з'являються сили на взаємодію з навколишнім світом, але тобі все ще хуйово+їбано, тож ця взаємодія зводиться до ниття

У мене це відбувається щоразу непомітно
Або з'являється якась соціальна активність поза соцмережами, шо на них не вистачає ресурсу, або стається мощний депресивний епізод, коли нема сил на будь-яку взаємодію із зовнішнім світом

Ну це да, але я, на жаль, досі розумію російську, і мені цікаво шо має бути в голові аби так суперечити собі ж

Мені дуже цікаво, що це за хвороба, коли дівчина репостить собі в сторіси ці дві хуйні з різницею в годину

Цьогорічні підсумки: все ще не народила/не вмерла/не сіла
Все інше я не готова виписати навіть в пусте коло на закритці у тві, тому мій блокнот знову горить

Зате я дослідним шляхом з'ясувала шо мої таблєтки таки поєднуються з алкоголем, по то посилюють його седативний ефект
Тепер я не буду припиняти запой коли мені виписують ад))

Я не можу, мене розйобує тупо з усього
Я постійно виснажена, бо всі сили уходять на підтримку соціальної активності і хоч якоїсь працездатності
Сон не допомагає, таблєтки ще не почали діяти
Постійно хочеться лише лежати, вмерти або напитись

А ще ця йобана спека
Я прийшла додому тупо вся мокра і потна
І зла
І п'яна

Я алкоголік, котрого знову саджають на ад
Ямала б почати прийом сьогодні, але замість того наново наїбашилась
Як нахуй з цим боротись

Ну частково скопіювати свою стрічку з тві - це, звісно, перше, шо треба зробити в новій для себе соцмережі

Це просто ще один майданчик для мого ниття