Гранат

Так от. Мені вже й не треба блускай, бо в твітері немає тих людей і я можу писати все що заманеться

В блускаї більше потреби немає, потім розкажу

Таке робиться в університеті, що останні дві доби в мене максимальна тривожність, я не можу концентруватися, не можу щось робити і не можу нічого не робити😓

Я досі сиджу в тіндері тільки тому що я хочу щоб хтось мене обійняв в такі хвилини. Дуже важко

Батько завтра їде, я поїхала сьогодні. Не можу сконцентруватися на навчанні, бо хочу плакати🫠
Виплакатися і заспокоїтися, але треба вивчити на завтра матеріал

Я сказала «ти сказав, що тобі треба віддалитися і подумати, тепер ти постійно тиснеш на мене. Якщо це продовжиться я тебе блокую»
І він написав «ні, це не я, я не такий, я такого не роблю»
Робиш блять. Але хоч припинив, хоча я готова превентивно блокувати його

Він якийсь йобнутий. Почав мені написувати, що він найкращий і взагалі я повинна обрати його, бо він же такий ахуєнний.
Чел, якщо ти мені написуєш після відмови, то ти вже не ахуєнний і не найкращий. Ти типовий хлопчик, який не вміє приймати відмову, бо як це так в тебе є член і тобі відмовили.

ТАК, я ще й з самого початку проговорила, що мені не потрібні стосунки з ним

Сьогодні я втратила друга, бо почала йому подобатися.
Із плюсів: це сталось зараз і це не настільки боляче, наскільки могло б бути
Мінуси: це досі боляче🫠

Рву собі жопу на дистанційці і забуваю за синє небо😩

Я зникла звідси. Можу тільки сказати, що мене морально знищила кафедра лорів, досі не можу прийти в себе🫠

Шостий день це мінімум комунікацій, максимум тік току, ігор і писанини пар

В моменти просвітлення вона не погана людина. Ми дуже різні і тому я така схарена. І можливо вона доволі абʼюзивна. Але я допомагала тільки що обрати їй каблучку на заручини і мені дуже сподобалось. І вона прийняла мою вийобистість і любов до сенсів і емоційності.

Пʼятий день. Все добре. Ми тимчасово наладили спілкування, бо вона наярювала мені в чат, шо не хоче віддалятися, прощатися і так далі. Мені поки не вигідно обривати все. Веде себе добре, бо думає, що довіра повільно повертається (ні, я не буду їй більше ніколи довіряти)

Четвертий день. Ми на дистанційці сьогодні і тому вона лізе дистанційно в мої справи, хоча я проговорювала 300 раз, що мої справи це мої справи і ніхто не має права мені підпижджувати про них.
З 6 підемо на тиждень на дистанційку знову, поїду додому, побачуся з батьком, якщо вийде

Охохо. Третій день мене не чіпали, бо я постійно падаю на ігнор. Більш всього підемо на дистанційку, бо одногрупник зловив десь вітрянку🥴

День другий теж пройшов нормально і хуєсосять не мене.
Поки я сама себе хуєсошу, бо важко влитися в ритм єбанутого навчання після двох місяців пинання хуя

Я себе вчора накрутила. Поки все добре, бо я віддалилась і мене хочуть назад повернути

І ми ще й вважаємося друзями🙂
Я теж не свята, я сру її за спиною з кращою подругою і жаліюсь іншій подрузі як мене заєбало це ставлення.
Але віч на віч їй такого не скажеш, бо вона ніколи не визнає своїх помилок, ми намагалися говорити з нею🫠

Не хочу завтра йти в унік в ту токсичну команду слухати яка я хуйова, тупорила і взагалі соціопатка. Ненавиджу її, йобана маніпуляторка і бидлячка

Дуже іронічно, що мені подобається фоткатися але я взагалі цього не вмію більше, бо нема того, хто б мене фоткав🫠
В 2019 в мене була купа різних фото, бо фоткалися з подругою. Зараз в мене 1001 селфі в одному і тому ж місці

Вінниця зустріла дощем

Останній день вдома, завтра їду готуватися до навчання і писати історію з хірургії. Відчуваю, що напарниця написала ніхуя🙂

Просто переповзу сюди, буду писати як на початку в твітері в порожнечу. Не хочу писати в твітер, хочу обмежити деяких людей з реального життя в своєму житті

Почала читати «Чоловік на імʼя Уве»
І так боляче від 4 розділу.
Дідусь постійно сперечався з бабусею. Вона померла на початку 2020 і він досі ходить на кладовище до неї.
Він трохи захворів і вчора такий: *дочка* каже, що ще рано йти на кладовище, бо тільки сьогодні стало легше.

Тільки мені треба трохи часу, щоб розібратися і позбирати тут хоча б половину підписок

Я буду токсічити і жалітися тепер тут, бо в твітері є дві людини з рл, одна з яких сидить мені вже в печінках🙂‍↕️

Добрий)

Тепер лишилось дочекатися, коли всі сюди переметнуться як колись в інстаграм, коли здох вкантакті