Птаха на хвилях

Трансформації в роботі продовжуються. Тепер замість однієї начальниці у мене буде дві. І ще колега, який до цього був начальником, досі не вимкнув у себе цю функцію 😅

Прочитала як день пушкА, довго думала 😆

Мені так шкода, що ось так, блять все це кончене життя складається і нема сил то все вивозити. Хочеться вийти і кричати «якого хууууяяяяя» на все, що ти перелічила у постах. Я не знаю, окрім 🫂 тут додати нема чого

Справжніх дорослих взагалі не існує

Я би порадила книжки, які мені зайшли і я швидко їх проковтнула, але я читала якийсь трешак і мені соромно 😆

Давай, людино, знімай мене, що не бачиш котик втомився 😆

В принципі і лютий я почала доволі цікавою книжкою, треба притримуватись цього маршруту 😊

Січень видався книжковим – прочитала аж 5 книжок. Порівняно з тим, що за весь минулий рік я всього 17 змогла – навіть самій страшно 😅 головне не піймати нечитун тепер

Ідеально під настрій підходить

Все добре, але не без нюансів. Бо треба знову вигадати колесо і переробити весь бюджет, бо те, що було – не підходить більше і треба інші ідеї. Які? Того ніхто не зна крім нашої СЕО і то не точно

Такий плот твіст відбувся на роботі, що мене аж перекинуло в сподіваннях. Все погано, можливо завтра я шукатиму роботу

Мій перелік справ на цей тиждень настільки неосяжний, що його обговорення на ранковій нараді зайняло по часу стільки ж, скільки справи інших чотирьох колег. Керівниця сказала, що і сама не має уявлення, коли я це робитиму і як 😅

я з жовтня кажу чоловіку, що у мене план, як пару років поспіль ми робили, поїхати в Павлоград у травні, коли все цвіте, бо я люблю там парк і річку. Він каже «так», але я бачу, що цього може не статися і мені фізично погано (

Війна шириться, руйнує і забирає. Колись я бачила як не стало мого дому, тепер я із жахом дивлюся як війна простягає свої чорні лапи до дому мого чоловіка. Страшна і чорна. Невимовний біль за всіх нас

Як же ж погано, фізично нудить і прям аж пече все всередині. Вже відомо, що 16 загиблих шахтарів в Тернівці. Автобус зі зміни. Шахедами вбили просто ось так. Це Павлоградський район, дім мого чоловіка. Кожному сильно болить своє, це моє і аж викручує від болю

Працювати в неділю – 0/10, не рекомендую. Вийшла з дому о 7:30 і от годину тому повернулася. Почуваюся наче мене били. І це ще весь наступний тиждень треба бути в офісі, ще й захист бюджету. Добийте мене 🫠

Трошечки моря в цю похмуру і холодну суботу 🤍

Я з Луганська, це номер, яким позначався наш регіон на авто, та і так в загальному переліку областей України

🤝 я насправді нічого секретного чи відверто критичного не пишу про роботу, але будь-що можна трактувати в негативному ключі. А блу – єдине місце-щоденник думок для мене

Поки тут не можна зробити профіль закритим, довелося змінити псевдонім. Бо зʼявилися особливо цікаві колеги, а у мене на всі випадки життя завжди був один псевдонім. Залишила 13, бо це про регіон, моя самоідентифікація

😆😆😆 100%

Думала завтра прибирати ялинку. Сашко: в сенсі, а чого її прибирати, вона тобі вже набридла? Кажу, що вже якби кінець січня, все таке. Відповідає: свято має тривати стільки, скільки хочеться, незалежно від дати на календарі.
Ялинці бути ще тиждень щонайменше 🙌

У нас сьогодні +7 було, але на вихідних знов буде холодна жопа і без сонця (

Сьогодні дуже актуально 👌

Вперше за тиждень небо не сіре. Вау, аж легше дихати стало

Фіг його, але було страшно. Різкий звук як летить щось дуже швидко прям над будинком, потім спалах і вибух. По ходу то якраз я бачила як прилітало (

Прокинулася від вибухів і звуку дуже швидкого наближення одразу декількох шахедів. Не памʼятаю таких стрімких і різких звуків. Дуже страшно. Серце стукає як скажене. Йобана русня, нема інших слів

Світло так і не давали ні на годину за цей час. І невідомо, коли воно буде і чи буде. Ще й воду вимкнули сьогодні. Не життя, а мрія 🫠

У мене починаються панічні атаки, коли я думаю про зміну місця роботи. Тому тягну як можу тут, але це хєровий приклад (

Їх теж бачили, вони красунчики 😊