Ama

Другий день думки про те, як протягом місяця зібрати непомірну для себе суму. Ще й відкласти їх і не чіпати до осені 🫠

Загалом - в мами тепло, світла вистачає для роботи. Набагато спокійніше, ніж в Києві. І у понеділок ввечері я вперше за довгий час звернула увагу на те, як красиво блищить сніг вночі. І яке ясне небо та яскраві зірки...

Вижила тиждень на ремоуті.
Вчора єдиний раз за тиждень вигнала малого погуляти з бабусею, так він повернувся весь мокрий і вимазаний в гівні. Бо шо? Бо сніг підтанув, а з ним і все, що було під. А дитині конце треба було зробити снігового янгола %)
Діти - квіти.

Мамочки...

Мала. Універ.
В мене в голові еррор.

О, як знайомо 🤝

Яка шафа **

мммммм...

Я навернула вночі піци й три докладні печива %)

Шахеди, балістика, звуки ППО.
Чоловік хропе так, що стіни трусяться.

Хехехе, в нас ще тату-студія в сусідньому кабінеті 😏

Це достойно стати чиєюсь тату!

Йобана внутрішня тривога, через те, що летять шахеди, а в Києві тривогу не оголошують.
Лежиш і чекаєш, чекаєш.
А на ранок не можеш адекватно функціонувати.

дуже дуже гарно

В такі вечори я ненавиджу бути мамою. Ненавиджу поступатись своїм вільним часом і бажаннями.
Як це важко.
Ще й потім докоряєш собі за такі думки.

Вчора згадувала як тримати в руках фотоапарат та дихала соснами.

поплавок

Одна дівчина з мамського чату виїхала в Америку.
"вьі представляєтє, тут тоже празднуют 1 мая! А у нас же отмєнілі уже етот советскій празднік".

Еееее, ну як тобі пояснити...

І мене тригерить не неграмотність, а російська мова там, де її не має бути. Яка вилізла в моїй комфортній бульбашці як гнійний прищ, який хочеться постійно роздерти.

І вважає, що "Некоторых, видимо, тригерит моя неграмотность. Может у них такое отношение ко всем, кто с Донбасса...".
І не бачить сенсу вчитись розмовляти українською, бо "Никто с 6 подьездов и на работе не перейдьот на украинский".

А сьогодні в українській спільноті лялькарів чомусь довелось читати виправдання однієї пані, яка принципово пише публікації російською. БАГАТО повідомлень. Постійно. ЗІ СМАЙЛИКАМИ після кожного речення. Вживає "На Украину", бо "я привьікла так говорить".

Учора ввечері у мене нарешті, після 3-х днів лихоманки, почала спадати температура. Я тільки задрімала, коли підірвалась на ноги від яскравого білого спалаху за вікном та гучного звуку. Як лежала з кицькою в обіймах, так і побігла виносити сина з іншої кімнати в коридор.
Дуже страшно.

Вгадайте, в якому відділі була куплена футболка? Правильно, в чоловічому. Бо та, яка куплена в жіночому - виявилась з супер вузькими рукавами-огризками, хоч і по розміру.

Мала жахливі три дні прибирання вдома і попереду не ліпші, бо захворів малий. Тому купила собі джинсову спідницю. Давно хотіла, але ляшки треба буде чимось мазати чи носити спідницю лише з колготками.

Я жива, до речі. Чого не скажеш про партнерів, які буквально виповзали з залу на вечірках і прохали партнерок відпустити їх на перекур 😆
Така біда, коли дівчат удвічі більше, ніж хлопців. 🙈
Із приємного - фест зібрав 100к грн донатів на зсу, вхід і всі активності були безкоштовними для військових.

З нексту тааак, дуже люблю їх якість. І чоловічки, і бодіки як малий був менший, і футболок нагребла, і трусів. Носяться чудово 🔥

Перший то next.ua, а кросівки на Аліекспресі

Малий зібрав корзину собі на літо 🔥

Сумно. Накрило хвилею самокритики та нелюбові до себе.

Італійські інструктори відмінили свою участь у фестивалі за декілька годин до вильоту. Аргументували посиленням напруги між Україною та США в контексті війни в Україні.
Я в ахуї, всі в ахуї. Власне, більшість людей і купували повні паси задля цих МК... Сумно.