Пеппермінт Батлер

ваша любов, ваше щастя відверто раздражає) ти от впахуєш на максимум і не отримуєш у відповідь НІЧОГО, але хтось має все те чого б ти собі хотів.. так, це сліпа заздрість, так це дуже хуйово, але поки нічого не можу з собою зробити.. і так самооцінка в дупі, так ще й оцей, не знаю, сидром нєудачніка

Не виходить розслабити булки, так сильно бісять люди.. моя робота полягає в підтримці, в порадах, в супроводі, але в мене не вистачає ресурсу.. ти віддаєш все і для себе не лишається нічого) і от в цей момент починають бісити повністю всі! Мені важко дивитись на щасливих людей, ваші усмішки,

Десь на днях бачив, є тип людей що зустрічається і знайомиться з кимось хто не дуже цікавий, запевняють себе що це не так, а з тими хто дійсно цікаві їм.. бояться навіть поглянути в їх сторону)

Так от, це я, да!

Бо я боюсь від цієї людини отримати «ні», це буде болючіше, аніж бути в стороні

А ще класний спосіб підняти показники - створити плани і змусити інших працювати на твої плани! Це ж так.. по новому) це.. ну) опускаються руки, чесно..

Блять, в еру проваленої мобілізації РЕКРУТЕРИ ХОЧУТЬ КАТАТИСЬ ПО ФОРМІ В БУСІКУ, РОЗДАВАТИ ПОЛІГРАФІЮ І ПРОПОНУВАТИ ДОЛУЧАТИСЬ!!! Коли треба повертати довіру даючи щось нове і показуючи, що довіряти на справді можна та і є кому, просто підемо старим шляхом) бусік + смс розсилка🤡

А ви ж і так норм справляєтесь, нащо вам?) наша ідея створити хаб, де люди можуть пробувати, проходити тест драйв, обирати, спілкуватись, шукати підрозділи, кому довіряють.. але виділяють гроші на бусік, який буде кататись по містам і пропонувати долучатись до війська 😂😂

Просто.. для прикладу) створили окрему частину, яка має займатись рекрутингом.. їх там 150+ чоловік! А є ми, проєкт з 6 калік.. вгадайте в кого більша результативність?) і думаєте нам хоч якусь підтримку за це дали?) ні, вони намагаються ту частину зробити результативною і всі сили туди)

Тому в нас так все погано.. багато дійсно крутих людей/ідей які можуть це все розвивати, але потенціал душать зверху.. патріотизм і запал згасають, коли зверху тобі чітко кажуть «ти ніхто, знай своє місце».. колимага котиться, всіх все влаштовує)

Ми якось були на нараді де поважна особа розказувала, як круто що є такий проєкт і такі люди, а коли ми попросили фінансування, нам відповіли «так а за що? Ви ж не воюєте».. бо щоб ти не робив, поки ти за це нічого не просиш, всі довольні, а починаєш просити - іді і умрі

тебе з одного боку називають «цінним і незамінним», а коли ти за це щось просиш - тобі нагадують, що ти просто гвинтик, якій можна замінити.. ти робиш все круто, такого до тебе ніхто не робив, але якщо ти починаєш сам це усвідомлювати - ВСІХ В ПІХОТУ!!

Твою роботу знецінюють, тобі заважають зверху, тебе втягують в політичні ігри і використовують, ти все одно не належиш сам собі і не отримуєш від всього цього геть нічого..

Коли доєднувався до проєкту вірив в певні гасла.. тепер розумієш, що далі цих фраз нічого немає) всі круті проєкти у війську створюються виключно на патріотизмі і бажанні перемоги, але ти з цього нічого не отримуєш!

Але! Це не те місце, де твої старання цінуються.. якщо ти береш багато роботи - тобі дадуть ще більше.. не дарма кажуть «вмілий військовий вміє вчасно проєбаться».. я не вмію пройобуватись) тому ти тягнеш.. і ниєш, що взяв багато🤣

І тут хтось має сказати цю фразу «u can do it!», ти сам майстер свого життя! але це не зовсім так) наразі на мені великий кусок роботи, який ніхто не стягне з тих хто є в нас, тобто мене не відпустять.. найстрашніше, що я сам його взвалив на себе) бо хотів бути корисним..

Хтось хто мене знає би побачив і здивувався.. почнемо НЕ з особистого)

Морально дуже важко.. я не відчуваю себе цивільним, бо військовий, не відчуваю себе військовим, бо не воював, я не розумію хто я, куди відношусь, не знаю що робить, куди рухатись.. от реально як гівно що пливе за течією

Блін.. важко обрати про ЩО саме нити в першу чергу, чи то про особисте, чи то про життя і моральний стан

– Антон, там короче можна нити, ніхто це не побачить, а якщо побачить то не засудить
– Ми переїжджаємо!