Nadya Kolesnykova 🇺🇦

у відповідність чому? назва міста утворена відповідно до фонетичних норм української мови. мій науковий, професор чабаненко, упорядник словника говірки нижньої наддніпрянщини, наголошував на необхідності розрізнення запорожжя як краю і запоріжжя як міста

дякую за чудовий тг-канал!

Нещодавно вийшов звіт “Невидимі жертви війни”:
surl.li/ibyxh
Попри справедливі нарікання на державні органи, питань до того, чому жертви невидимі, що робив НПМ для попередження цих порушень і що робитиме далі, у мене не менше. Міняти систему закритих закладів не легко, утім я знаю, що можливо.

До речі, готуватися до події допомагав правозахисник Макс Буткевич. Днями виповнився рік, як він перебуває у полоні. #freemaxbutkevych

Не всі тортури залишають сліди: чи дотримується Україн...

(з 58”). Винести на загал спонукало те, що Микола Гнатовський, зараз один із суддів Європейського суду з прав людини, позначив так: “у часи, коли руйнується звичний порядок речей, рештки цивілізованості, які є, швидко зникають, і виявляються дуже гостро ті проблеми, які об‘єктивно у суспільстві є”.

У процесі підготовки до заходу “Не всі тортури залишають сліди” доводилося чути, хоч і не часто, що тема “не на часі”. Адже говорити збиралися про психологічні тортури, і серед іншого, про їх застосування у зоні АТО нашими військовими. Артем Чапай доволі швидко погодився розповісти свою історію

дотримання прав дитини при Омбудсмані почалися публічні дії, що донори називали прямим результатом нашої роботи. Завдяки журналістці Яні Сєдовій на нас вийшли з фонду Терезії Яценюк з пропозицією зробити ремонт у кількох закладах. Зробили.

опіки та піклування – їхнім піклувальником була держава. Акції під КМУ, листи і запти, натомість усе, що отримали – це відповідь від Мінсоцу, що у перекладі людською мовою означала: немає єдиного розпорядника, немає відповідального, тому ніхто нікого нікуди не вивезе. Хіба при управлінні з питань

роботи установ як на окупованих (наскільки про це було можна дізнатися), так і на прифронтових територіях.
Не так давно змі писали про скандал навколо повернення дітей з Польщі до інтернату у Дніпрі. У червні 2015-го ми вимагали евакуації дітей із сірої зони, зокрема, тих 150, які були позбавлені

Темою першої пресконференції стали “Місця несвободи у зоні АТО: проблеми евакуації та безпеки населення у прифронтовому Маріуполі”. З одного боку, шукала тему, що може викликати інтерес змі, бо його тоді не було, з іншого, вважала за необхідне розповідати про умови життя увʼязнених й підопічних та

Украина ратифікувала протокол 2006 р. НПМ в Україні зʼявився 2012-го у форматі «омбудсман +», де «+» – це пересічні люди, що після проходження спеціального навчання на волонтерських засадах відвідують закриті заклади спільно з співробітниками Офісу Уповноваженого ВР з прав людини.

дорослих, військові частини, психіатрія, транзитні зони міжнародних аеропортів та багато іншого теж тут. На той момент (2015-2016), структура місць несвободи включала 11 міністерств та відомств і виглядала приблизно так:

Говорячи офіційно, НПМ є незалежним національним органом, створеним відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань для проведення регулярного моніторингу і попередження тортур та неналежного поводження у місцях несвободи. І це не лише колонії та тюрми. Інтернати для дітей та

превентивним механізмом (нпм). свого часу мем про Петю дозволив так пояснити, що це (сорян за російську):

26 червня – це міжнародні дні на підтримку жертв катувань і боротьби з незаконним обігом наркотиків. так вийшло, що з обома темами я працювала найдовше. спершу, коли адвокатували реєстрацію таблеток морфіну (доступний з 2013) та паліативну допомогу, пізніше, коли працювала з національним

привіт!
тут, ймовірно, будуть рідне запоріжжя, знахідки і втрати у правозахисті та макпо спейс – найбільш челенжне (від будівництва до команди), утім і найбільш цікаве моє творіння. можливо, трохи греції, де живу зараз