Юта

Я в ахуї

*зітхнув*
Сенсей дуже вредний

🤨🤨🤨

*ховає руки у кишені та ховає шию у плечі а носа у комір жакету*
*Бурчить*
Передай йому, що наступного разу буде мити сам...

*знизав плечима*
Мити корпус коледжу разом з Меґумі
А ти?

*знову ствердно киває*
Так, це було б надзвичайно добре
*Гасить недопалок об смітник та викидає*
Ходімо?

*думає, киваючи*
На твоєму місці я б теж прийняв таке рішення. Перший час після того, як я дізнався що сам винен у тому, що Ріка стала такою, мені було невимовно соромно перед нею і я картав себе. Тому я б не хотів знову пережити подібний досвід

*взяв цигарку і теж підкурив від чужої запальнички*
Справді? Тоді б я не хотів, аби вона колись опинилася у такому становищі
*Дивиться кудись повз чоловіка, струшуючи попіл*
Усе таки... Ріка для мене досі лишається дорогою...людиною? Так, я б назвав її все ж людиною

*похитав головою*
Не матиму нічого проти тільки якщо позичиш мені одну цигарку
*Посміхнувся*
Мені цікаво, чи слухалася б вона тебе

*кивнув та "сховав" прокляття, йдучи слідом*
Якби у тебе була можливість, ти б хотів додати Ріку до своєї колекції?

*уважно дивиться на чоловіка*
Тебе щось турбує?

*киває, знову ховаючи руку до кишені*
Так, без неї мені було б важко. Може я і маю вигляд того, хто багато чого побачив вже, але мені усе одно буває лячно на завданнях

*кивнув*
Інколи буває, ніколи не знаєш чи витримає катана увесь бій, бо трапляються міцні горішки
*Обережно торкнувся прокляття, погладжуючи та посміхаючись*
Не знаю що робив би без неї

*уважно спостерігає за обома та посміхається*
Ти їй сподобався, будеш жити
*Тихо сміється*

*похитав головою*
Не має, тут було чисто
*Стає трохи поодаль та знімає з плеча зброю*
Тільки не роби дурниць, добре? Вона не надто любить нові знайомства
*Зосередився на зброї, дістаючи катану та змушуючи прокляття з'явитися поруч*

*кивнув*
Так, закритий простір буде хорошим рішенням
*Попрямував до будівлі, озираючись ви нема зайвих очей*

*викинув у смітник пустий стаканчик та спритно перестрибнув через паркан закинутої місцини*
У тому то і справа, що про нормальне життя і мріяти не варто

*посміхнувся, заходячи на територію недобудови*
З одного боку, завдання це досвід та двіж, але ж іншого...інколи хочеться звичайного шкільного життя

*сміється та відпиває трохи кави*
Якщо чесно, я б краще у коледжі сидів ніж за усілякою сранню бігав

Ти схожий

*сміється, повертаючи до пустого провулку*
Інколи буває, але й мене вже скільки не було на заняттях

Thank u

*кивнув та прямує слідом*
Мені нема з ким порівнювати, бо він один. Але... Він справді хороша людина і як викладач приємний

*замовляє собі капуоранж та стоїть задоволений, гріючи стаканчиком руки*
Ходімо? У ліс чи закинута недобудова поруч?

:(((

Махіто лох

I see

Він мене не любить

*усміхнувся*
Мене нудить від смаку молока, не більше того
*Заходить до кав'ярні*

Але завдання записане на мене...як я маю довіряти новому виконавцю🤨