Доктор екзистенційних наук

Із іншого будемо дивитися Відьму грибочків (Champignon Witch)⭐⭐⭐⭐, ще далі дивимося Gnosia⭐⭐⭐⭐⭐, ще Фрірен🤍🤍🤍🤍🤍повернулася...
Ikoku Nikki / Journal with Witch⭐⭐⭐⭐
Sentenced to Be a Hero: The Prison Records of Penal Hero Unit 9004 ⭐⭐⭐ з Amanogawa

якщо у "мертвому аккаунті" є буквальний молот політкорректності, хммм
будемо дивитися тільки щоб побачити це нове накладання метафор на старі шапки
цифрові привиди померлих аккаунтів? цифрові монахи? цікавий сеттинг
Dead Account #anime

коли нещодавно я вперше задовго побачила світ у деталях і дивилася без жодної думки в голові
що це за high on reality

мені було погано у інфекційному відділені лікарні
Мене там била дівчинка
- вона про свої 6 років - сміється у 25

Я не розумію чому життя стає лише на вечір цікаве і я сиджу робити постер до першої ночі, а вставати рано і тяжко

Не перестану спостерігати за тим, як наші люди гуртуються і знаходяться за кордоном на зупинках довкола поїздів чи автобусів, коли останні запізнюються чи їх відміняють... Контактами обмінюються і послугами, друзями стають

Якщо зробити купони на чашку чаю чи кави, було б моїм студентам легше приходити і просити?

Дякую! Скажіть! Навряд чи їх задумали так, але українською вони пара 😆

Презентую: кіт і кит

Презентую: кіт і кит

Я не думала, що мені перерозбирають кісточки ще при житті. І що кістку для зуба можуть взяти з підборіддя, ноги чи ззаду голови 0_0

Ну що трохи повертаємося сюди, треба десь писати без острахів, бо життя бентежне

Виявляється, я все ще можу створювати історії для інших, або підкреслювати сили інших моїми історіями. Боялася стати маркетологом, але тепер вивчаю і це, бо хочу, аби люди знали більше про неприбуткові організації. Такі цінності демократії у капіталізмі, та все ж

Буду завтра на тренінгу говорити про Україну. Нарешті.

Поки нікого довкола немає, ходжу і ремонтую малі речі в офісі... Ось відірвалася ручка від паперової коробки, ось несортовані матеріали Єврокомісії... Думаю, як з паличок та клеєм-пістолетом зробити штуку, щоб усе зручніше стояло, менше займало місця

In today's episode of my post-PhD life: I may have a degree in humanities, but I can fix your toilet

Плани на вихідні та тиждень: завершити період бп геншіну, залишилося 10 днів до видалення; влаштувати сюрприз; розібратися зі своєю діяльністю і означити тексти, які буду писати для своєї г.о.; простежити/підірвати лекцію одного російського прохфесора; доредагувати підкасти і зробити їх текст.

Я мусила бути тим другом, який творить контент, цитує поезію у себе у стрічці. Ті гуманітарні академіки, які вважають, що людина-філолог мусить вміти розповідати історії, використовуючи будь-які медіа - вони знають, що праві, поки є капіталізм.
В мене немає капіталу, щоб дозволити собі мовчати

Коли ти приходиш на тренінг для волонтерів, а там розповідають такі нормальні речі, як "навчання відбувається поза зоною комфорту", "крива адаптації до життя у іншій країні починається з т.н. медового місяця", а тобі то нічого так не працює. Надайте адресу моєї зони комфорту, я загубила давно

Як після всього, що було, і що сталося - я просто втратила віру і нічого не шукаю, нічого не роблю, аби була робота

Таке дивне відчуття: приходити на лекцію в університеті, а ти вже нікому там не докторант...

Якось символічно розбилася тарілочка ручної роботи, яку я купила на перші власні кошти у всі.свої. Купили на ярмарці дві нові, на нас двох. Радію.

Моє кімоно з візерунком дощу
У товстих осінніх павутинках.

Dim stage with a DJ desk and sound equipment pierced with two beams of light, red and white one.

Вечір поезії Анни у Братислави. Плакалося усю годину час з різних причин. Потрібно шукати поміч знову?..

Зараз вдивляюся в заявку на грант від Європарламенту... Думаю, чи він існує взагалі... Люди туди обираються, як мотивувати людей голосувати?

Потрібно до 10 жовтня написати статтю у монографію "Дискурс імперії у російській літературі". Навіть не знаю, за що хапатися. ЦА - центр. та східні слов'яни. Словаки дуже довго шаленіли від панславізму, не перекладали навіть ту рос. літ рос. імперії, яка критикувала імперію

Ось і відредаговано перший подкаст... а ще я була роздратована геншіном і була емоційна, але просто на своє дратування. Не відчувала такого раніше. Це боляче іншим. Але я б хотіла, щоб це сприймалося як те, що пройде. Бо воно проходить... Ніколи не мала шансу навчитися керувати гнівом...

Колись я хотіла навчатися на літ. творчості і писала вірші, прозу. Поки менталка не з'їхала у великий стрес. Тепер я вільна від навчання, але те, про що МОЖЛИВО написати було - з'їдено війною, не уявляю собі своїх мирних текстів у ці часи.

Я скажу: мені пощастило. Я поїхала на навчання за кордон до повном-ї, моя рідня опинилася там раніше і от-от хотіла повертатися, перед 24.02. Читаю історії тих, у кого все згоріло, кому найбільше болять пам'ятні речі, яких немає... Старе не загоїться, але буде нове

На день поїхала в Чоп-Ужгород, аби відправити книги і придбати (не було можливості на відвідини літфестивалю) щось. Придбано:
Ройтбурд, Андрухович, дитяча книга Абабагаламаги. Живемо!