диви яка гадюка

трохи кумедно бачити, як Тбілісі на противагу маленькому селу подається м е г а п о л і с о м. той перехідний момент, коли знаєш назви всіх тортів у кадрі та їхню ціну, та впізнаєш ідіотські слова типу «пумпула», але й досі дивишся на нього поглядом «міжнародної аудиторії»

щоосені зі мною трапляється the грузинський фільм, цього разу – «Дрізд Дрізд Ожина» з Канн Двотижневика жінка невидимого віку, максимальна тілесність, самотність, задуха провінцій, переконливий секс

кадрування зображень мда

є підозра, що вихід з твіттера в блускай відбуватиметься по рейках кіно, тому

What's your favourite movie from the year you were born?

повернуся у твітер, коли там подолають корупцію

Anyway as I said: abusers do not want you to have boundaries

погнали на нове коло міграції (зайти в threads так себе і не змусила)

#вакансія

"Друзі! Завдяки вашій допомозі нам вдалося зібрати більше текстів кримськотатарською мовою, ніж планувалося на початку проєкту. Аби всі знайдені матеріали увійшли до НККМ, ми розширюємо команду і наразі шукаємо"
🔗https://t.me/qirim_young/738

Victoria Amelina: Ukraine and the meaning of home The long read: Before she was killed by a Russian missile strike, the acclaimed novelist and war crimes researcher wrote about growing up in Moscow’s shadow, and how she came to understand what bein...

this is the most important essay about Ukraine written since the start of the genocide. one of the finest of all times. all more devastating that it is authored by Victoria Amelina, a Ukrainian writer who was murdered by Russians earlier this month

мені ще максимально шкода сммників, які роками морально налаштовувались на твіттер, за тиждень змирилися з блускай і тепер їх переїхало тредсами

приходьте працювать в командочку. це позиція entry-рівня, але треба досконалі українська та англійська

https://forms.gle/47YzSf36VixUTi9H7

Anything but to acknowledge why a 'cruel' Ukrainian writer won't attend her Paris residency because a Russian missile killed her. They don't seem to care. They have a victimhood to preach.

Anything is done but practicing personal responsibility and at least responsible use of one's platform not to consistently put oneself at the center of the conversation

They infamously chose to call Ukrainian authors cruel, throw a tantrum and leave PEN, go to Tbilisi, and reassure (for 30 GEL) the learned helplessness of local expats (sorry, "relocants") with a lecture "What To Do If Nothing Can Be Done?"

The day after Victoria Amelina's funeral, I saw on the Tbilisi news that Masha Gessen were visiting Tbilisi.

у Тбілісі ввечері отак

ідеальна комбінація, коли в тебе напівживий, але дуже важливий для тебе твіттер, та свіжостворений bs

«Я знав, що мене рано чи пізно здадуть». Історія письме�... 6 грудня в Харкові поховають письменника і перекладача Володимира Вакуленка, вбитого російськими окупантами...

почитайте фрагменти щоденника письменника Володимира Вакуленка, вбитого росіянами. його шукала і знайшла вбита росіянами письменниця Вікторія Амеліна, дослідниця військових злочинів окупантів

коли не можеш визначитись, чи переносити сюди з тві всратий нікнейм «диви яка гадюка» та аватарку, вибираєш 50/50, а навколо всі з портретами та під власними іменами

висновки за останні 24 години: – ліміт твітів з барського плеча я витратила за перших п'ять хвилин після пробудження
– маленька громада сумних людей з тві була моєю єдиною подобою соціального капіталу

When the twitter mutual doesn't follow you back here

іронія в тому, що до навали токсиків та одного апартеїдного довбойоба, я до останнього вела свій твіттер як особистий щоденник і досі на ноуті зберігаю викачані архіви за 14 років (здається, з 2022 роком доведеться попрощатись)