дай збір закрити!!
от як збір закриємо — я подумаю ахах
з моїм зростом мені все одно недалеко падати
всі з даху кидаються, і я разом з ними
здрасьтє
вполювали. вбили. бо був один.
а той приїхав тільки після його смерті.
звісно, я йому сказала, що він не винний. я розумію, що йому болить. розумію, що нічого не зміниш.
але, твою матір, чому настільки боляче
той сказав, що як же він його кине.
кинув. не повернувся. тато залишився сам.
обхід вранці вони завжди робили разом, бо так безпечніше. тепер тато робив його самотужки. на нього полювали кацапи, бо він багато знищив їхнього складу.
написав татовий побратим. напевно, п'яний
вони з ним працювали в парі під Б. тато отримав тяжку контузію і його хотіли евакуювати — він відмовився, бо як він залишить хлопців. терпів. у побратима болів зуб і його на два дні відправили в Дружківку.
тато в нього питав: — Кость, ти ж повернешся?
чим більше вивчаю такмед — тим мені страшніше йти медиком
серце завмирає від остраху зробити щось не так, забути якийсь крок марч, неправильно затампонувати
блять блять блять
о, такі новини не бачила, дякую, що сказали!
я в будь-якому випадку планувала це зробити пізніше трошки, тому, може ми одночасно з ними і надумаємося)
бо по Києву заяв дійсно багато
і тут вітаю ще раз ахаха
буду потім хизуватися, що була знайома з відомим юпупером!
для хороших голубців з москалятинки вам треба:
— москаль (бажано як можна більше, бо вареної росні завжди мало)
— відварені прапори расії, щоб загорнути туди кацапа
— сльози расійських матєрєй для більш вираженого смаку
помістити в московське тц в 280° до повного приготування
смачного 👩🏻🍳
щиро дякую, обіймаю 🤍
так що, ось такі справи, малята
залишилося тільки зрозуміти, як з КМДА погомоніти на рахунок меморіалу загиблих, але для цього вже юриста знайшла
враховуючи, що мій тато сильно любив природу, хочеться посадити якісь дерева в честь його і побратимів, напевно... але поки думаю
тато кожен вечір гуляв цією вулицею. в парку ім.Котельникова він вчив мене кататися на велосипеді, в тому ж парку один раз не догледів, і я гепнулась з гойдалки, розбивши ніс та губу, за що його сварила потім мама. але я була тут завжди найщасливішою донькою свого батька
тому продовжила пошуки. і згадала, що біля мене є вулиця М.Котельникова. пробила, в чию честь названа — росіянин, герой СРСР
бінго
потім знайшла, що жителі цієї вулиці подавали петицію на перейменування, бо вони не хочуть, щоб їхня домівка носила ім'я вбивці
мені було важливо знайти вулицю, яка підлягає під декомунізацію. бо просто робити, аби робити — бажання не було. спочатку думала подавати вулицю, на якій ми живемо, але вона названа в честь українського художника, і в мене не піднялась рука це зробити
вулиць на честь наших й так мало
в тві про це не розповідала, бо був би срач, але хочу поділитися тут
знайшла нарешті вулицю, яку хочу подати на перейменування в честь тата, і згодом зробити в парку, на цій же вулиці, меморіал загиблих нашого району
пані тиха вподобала тишу 🚬
навзаєм, пане, дякую вам 🤍
ну що ви оце робите 🥺🤍
кажуть, у вас тут немає ухилянтів і срачів?
ой, обіймаю 🤍
прийняла перші теплі привітання, так мовити ахахах
оце я розумію любов! ахахаахах
