Обожнюю, блять, моменти, коли всі, ВСІ знають, що ми з дітьми живемо по графіку але починають ображатись, що ми не затримуємось в гостях, щоб "ми хоч подивились на дітей". Хочеш дивиться на дітей-вставай/приходь вчасно. Заїбалась
Іноді (завжди) мене бісить згладжування кутів, being polite і все таке. "Ну ми шось-то там обговорювали-планували-робили", а по факту ніхто ніхуяшечки не планував-робив. "Було б добре зробити" максимум. І найголовніше, далі ніхто ніхуяшечки робити не буде.
Всі історії видумані,співпадіння випадкові
Періодично починаю розуміти, чому багато пар розлучається протягом першого року життя дитини. А в нас йшов тільки 6 місяць 🫠🚬
Я вас попередила всіх
Зрозуміла, що буду робити з блускаєм: тут буде моя віддушина, моє альтер его. Це як матюкливий сммник маслотом.
Бо твітер став занадто особистим.
Найсмішніший жарт від свекрухи, який я чула: ой, мені так подобається, який Данило у батьківстві. Вона щиро вірить, що це її виховання.
Тим часом я: останні 4 роки втєльмяшувала про загальний декрет, готувала, що памперси воняють і як їх міняти, як тримати дітей, не психувати, якщо щось не виходить
Втомилась до чортиків.
Цього місяця купа роботи, купа проблем з хлопцями. Є дата 10 грудня-день, коли закінчується проєкт і я сміливо піду у відпустку хоча б на тиждень. А потім ще на різдвяний тиждень.
Закуповую по парі упаковок фроша, коли він по акції. 369 грн виходить за 2 л.
Отже, 38.3 в дитини.
По-перше, як так, блять? Все ж нормально було ще 2 години тому.
По-друге, хвала небесам, в нас вдома був ефералган.
По-третє, як добре, що в мене спрацювала чуєчка і я про всяк випадок вирішила поміряти температурку.
От як так?
Не можу з того, як хлопці дивляться один на одного і вже починають спілкуватись з один одним, посміхатись один одному. Але насолоджуюсь цим поки можна. Бо скоро вони будуть ділити нашу нещасну кицьку, йоршик для миття посуду і ручку від дверей
На смак непогано, на вигляд 50/50, бо молоко коричнувате і дає такий самий колір і каші.
Щось на тимчасовій забороні вживанні молока(((
Гнів. Заперечення. Гарбузова каша на гречаному молоці.
Йобаний вебфлоу. Вмовляла себе рік тому, що мені воно не знадобиться, нащо довчатись. Тімлід: Насть, є цікавий проєкт, здувай пил з пароля у вебфлоу.
Ніколи більше не буду жалітись про відсутність розвитку. Так душевно у фігмі жилось, пп-дамашнєму.
Якби в мене був подібний або, навіть, близький до подібного психологічного стану-я б спочатку пішла десь в бар, а потім би кричала в лісі сто год.
Хлопці гуляють з 4 до 6 вечора на другий денний сон. Але в Києві вже о 6 темно, що буде з новим часом-жесть. Плюс, я думаю, в 4 місяці нам педіатрині дозволять відкоригувати і скинути 1 денне годування, відповідно, посунеться графік всього. Як його жить?
У нас просто графік з народження)) ми вже 2 рази його перебудовували. Все йшло успішно. Але-але-але...
Я вже 2 день просинаюсь о 6-7 ранку, а це я вже почала коригувати активність. І тут няня вчора: а як будем з наступного тижня гуляти ввечері?
Я вже почала потроху все зсувати, але, підозрюю, пізно всралися. Подивимось, що воно буде
Біда прийшла, звідки не чекали: регрес сну накладається на переведення годинників.
Сива і лиса
Вивела найгірше, поки що, в материнстві: твоя дитина розривається, а ти не знаєш/не розумієш від чого.
20 хвилин. До 3 років я буду повністю сива, я вам кажу.
Дуже хочеться знати, коли перестане сипатись волосся і скільки його лишиться врешті решт. Бо враження, наче в мене за місяць падіння лишилось рівно половина від того, що було
Колись подобалось, а зараз шось не дуже. Все одно відчувається якийсь хімозний присмак
Хуйня це ваше рослинне молоко. Гидотне, гірше не буває
Отже, ми починаємо лікувати рефлюкс. Бог нам в поміч, сподіваюсь, ми це робимо і за 10 днів в мене буде радісний хлопчик
За останній тиждень я плакала і питала себе "нашо" більше, ніж за 2,5 місяці. Я знаю, що зараз тяжкий період і це просто треба пройти і пережити. Але блять, як я втомилась, як я втомилась.
Роботи як масла. Я б сказала, як масляного масла.
Чого мені не сиділося в декреті, я не знаю. Їбанута наглухо
Вчора були в ортопеда. Бородатий дорослий кремезний дядько. В захваті з чоловіком споглядали, як наші котенята ні разу не пікнули, що б він з ними не робив. Людина просто тащиться від дітей і від своєї роботи. Їхала і думала, як комусь пощастило, що він їхній тато або дідусь.
Вчора син дивився на мене своїми сірими очима з темними віями, посміхунькався беззубим ротом. Бо ледь не вперше за тиждень поїв без істерик. Не витримала, розплакалась, бо він охуєнно-красивий. Другий теж має шарм, але цей погляд косулі розбиває і складає наново моє серденько.
Вакцинували дітей.
Поплакала.
Вакцинували себе від грипу.
Поїхали радісні додому.
Чекаю на побочки від ротарикса в Аскольда знову.
Чекаю на побочки від грипу собі.
Дем'ян і чоловік знову вдвох будуть радісні і довольні, бо їх побочки не беруть майже.
Гени не проп'єш'
