Vicain

Сьогодні день гарного світу і однакових коробочок 🥳
(ця дура з астигматизмом забула вдома окуляри перед виходом на роботу)

Їду в таксі, водій військовий. Сідаю на заднє і чую "добрий день, там в Вас під ногами москаль, можете повитирати ноги". Дивлюсь, шмат москальської форми. Він мені розповів, шо все в машині - його особисті трофеї. А там туба від РПГ і дрончик на передній панелі. Можна мені більше таких водіїв?

Брат-близнюк)
Тільки в мого з дитинства біла стрілка на пузі до яєць 😅

Забула показати вам свого сина. Знайомтеся - Вуглик. Вічно мокрий, станом на 5 місяців важить 3кг, любить засинати кусаючи мою руку.

Стоматологиня сьогодні включила вайбове музло і під нього робила мені пломбу, поки я пальцями деригувала в такт. Вона спитала чи не ходила я в муз.школу, бо так чітко попадаю.
Мені здається, вона зі мною фліртує. Дапамажіть 🙃

Якщо появиться третя гетеросексульна жінка, яка після знайомства зі мною скаже "oh shit, I'm bisexual now" - наб'ю собі Вельзевула.

Через місяць у мене ЕПД, що визначити аутист я, рдужник, чи просто довбойобка.

Хочу написати вірш, але не знаю про що...

Якщо в "Танці недоумка" виявиться в фіналі, що все було проявом його хвороби - мені треба буде йти на битву екстрасенсів.

Ловлю ПТСР, тому тепер +1 вірш в нотатки.

Після відпусток нарешті повернулася до терапії. Як мені цього не вистачало 🥺
Правда на наступний сеанс ми підписуємо "контракт на життя", бо відпустка була надто насичена, мда.

Мене звозили в гори і ліс. А ще ми лазили по водоспаду. Дивовижно, що з моїми забити нікотином легенями і порушеною координацією я витримала 33тис кроків по підйомах, хащах та мокрих каменях, не втопившись і не впавши. Це міні-досягнення для мене та перезавантаження мозку&душі́.

Вперше не спитала колишню, як вона після обстрілу. Здається, наші шляхи розійшлися вже раніше, я втомилась проявляти ініціативу, втомилась бути відкинутою і не в пріорітеті. Відчуваю себе жахливою людиною...

Наші пілоти і ППО круті до неможливості. Тільки давайте не над моїм домом, в мене вже і так сивина з'являється.

Я скоро буду пиздити водіїв автобусів. Ну от якого дідька ви завчасно з'їзжаєте з маршрутів або чілите по годині на кінцевій?

Я вижила. Зранку все тіло тремтіло, не могла розбірливо говорити, бачила галюцинації. Зараз залишився тремор рук і трохи порушене мовлення, координація. Надіюсь скоро попустить.
Висновок: вб*ти себе медикаментозним шляхом важко.

В мені 1800 прегабаліну і 900 кветіапіну. Сподіваюсь, я не прокинусь.
З Днем Народження мене.

В мене почався депресивний епізод, ми з терапевткою йдемо у відпустки. Вона побажала мені щасливо відсвяткувати, я її сказала "скоріше щасливо пережити". Істерично двоє посміхнулися і попрощалися. Можливо, не на завжди.

Не даремно я не довіряю лікарям. Через не докінця проведені маніпуляції стрижневий мозоль перетворився на обширну гнійну рану. Дякую, генії медицини.

Окей, в мене є психічні порушення, офіційно. І я "комунікую" з людиною, яка теж має певні порушення. Проблема в тому, що мій стан і знання не допомагають пояснити йому, що його Всесвіт не співпадає з реальністю. І витягнути його не вдається.

Думаєте, людину, яка часом голодає і спрагне, ходить в речах, поки вони не будуть виглядати геть кепсько, щоб виходити в них в люди, через те, що підсвідомо вважає, що не заслуговує в цьому світі нічого та не має права витрачати на себе ні копійки, питати:
"Який твій список подарунків?"?
Серйозно?

У мене скоро др. Від питання "а ти склала вішлист?" сіпається око, поки тільки праве.

Сподіваюся, та половинка таблетки невідомого походження все ж виявиться тією, яку я очікувала. Інакше привіт передоз👀

Бомбічний ранок. Сподіваюсь, всі живі та неушкодженні. Смерть дриснііі

Апдейт, струсу чи тріщини нема, просто буде синяк і гуля на обличчі. Сподіваюсь, його таки посадять.

Дорогий щоденник, їду знімати побої, нанесені у*обком нарко-алко, щоб посадити його нарешті.
В аптеці спокійно, казали вони, в теплі і в білому халатику 🙂

Апдейт по психотерапії: крім мене тепер є ще три особистості. Одна з них - мій брат, який помер приблизно тринадцять років тому, і ріс в моїй голові, тому зараз він підліток-бунтар.

Вчора нарешті спалила листи до своєї колишньої і присвячені їй вірші. Прощавай і шкода, що я так пізно змогла зрозуміти, яка ти кончена✨

Якщо я ще раз прокинусь в 4:00 - почну розтирати таблетки кветіапіну і нюхати його наніч, а не пити.

Сьогодні на терапії моя інша особистість проговорила майже весь сеанс. А оплатила це я. Ніхуя собі ти влаштувався, може сам за себе почнеш платити???