whitebarbie

В хуйла реально є фотки трумпа, який лиже хуя Клінтону. Бо я хз як ще пояснити цей мирний план. Фоток 28 шт.

Прийшли дітки колядувати. Заспівали класику і в кінці російською «ти бєрі канфєти, а я дєньгі». Це до грошей чи до окупації?

Тімофєй Вякін вважає, що нереально придбати 5000 дронів. Давайте зробимо Різдвяне чудо. Закиньте ваші гримні на поточний #русоріз.

І блядь хочу увірватись, але без мене 2 мамки-пенсіонерки по 70 год, дружина… Навіть зараз кредити, а без зарплати буде пізда. Але відчуваю, що я чмо. І це мене вбиває.

Тренуюся в симуляторах на дроні. Але то хуйня, бо по факту літати і вражати то різні речі. І 100% першочергово оператором бпла я не стану. Бо ні кафедри ніхуя. Пряма дорога в хуй знає куди.

Йду в ЗСУ, отримую мабуть 20к, сімʼя живе своє найгірше життя. Якщо не здохну то буду зайобувать сімʼю своїм птсром. Якщо здохну то заєбок - лям гривнів на півроку-рік життя.

Через 50 років ніхто не згадає жодного з інфлюенсерів. Діти не будуть пишатись лайками і репостами своїх батьків. Контент буде не актуальний. Якщо до того ми ще й не здохнемо.

Ми всі поплавлені. Все найкраще в соціалки. Все, що нас вбиває живе всередині. Розвивається. Виходить назовні в сімʼї. Вбиває стосунки. Ми всі двуликі. В соціалках ми боги, а в житті ніхто. Ми шукаємо і робимо контент для когось, кого ми не знаємо.

Сторіз. Все життя в сторіз. Все, що відбулось в сторіз. Треба подивитись сторіз друзів, інфлюенсірів, мотиваторів. Треба запостити сторіз. Треба відмітити в сторіз. Треба поставити вогника в кожну сторіз. Нахуя?

Є різні покоління: пепсі, міленіали, хуй зна хтоніали… Ми всі з вами втрачене покоління. Дитину/кота/пса треба сфоткати в соціалку. Все має бути в тік тоці, всі мають бути в тік тоці. Ти не лайкнув мій пост, ти мене не любиш. А бачив ото відео? Зараз перекину. Сорі за російську, але воно смішне.

Хайп, бабки, в момєнтє, тюбік, боти, репост. Якщо ти не в тренді ти ніхто. Лайки, пости, контент… Заєбало. Живіть своє життя, а не життя для когось. Зберігайте фото в телефоні, а не в інстаграмі.

Всі прагнуть чужого життя, але у всіх воно своє, інше, неповторне…

Культ важливості.

Треба бути зіркою. Треба мати підписників. Треба називати себе інфлюєнсером. Треба постити хтивки, котів, меми. Треба бути відомим за відомих. Треба не мити твітер після лайку зірки. Треба знати АІ. Треба все коментувати і набивати підписників. Треба постити. Треба писати пости.

Подолав гігантський кредит, залишилось пів зарплати, але як же ахуєнно відчуваєш себе, коли знову можеш донатити!

На початку фільму Деметер розповідається про кацапську шхуну, яку розєбали. russian warship? Ніт. Але першому єбальник розривать кацапу. Дракула - козак!

Я спочатку написав, запостив, а потім вирішив, що то занадто інтимно вийшло. Тому видалив.

Готово :) Велкам.

Дякую, якщо вам було цікаво. Фоловте, якщо у вас є ОКР.

UX це спосіб життя. Спрощення складного. Це тисячі спроб і помилок. Це особливе мислення, якого досягаєш тільки з роками. І мої ОКР слугують мені за поводирів. В мене все ідеально бо світ, нажаль, не ідеальний.

За останні 4-5 років відмовив сотням компаній, бо вони хочуть або ФОП, або дають малу зп. Зараз мої податки (які повністю сплачує компанія) приносять неймовірний дохід державі. Вцілому від компанії, звісно, я крапля в океані. І це правильно. А ще я можу донатити і донатити багато.

Працюю інколи по вихідним бо сам того хочу. Я горю UX, я люблю коли все pixel-perfect, а notch не перекриває UI.

Шукаю іншу компанію, де працюю зараз. Перший офер, перебиваю своїм офером, погоджуються, звільняюсь, влаштовуюсь.

Стартап, все на початковому рівні. До Tier 5, як до неба. До Tier 100, як до неба. Але нема русні, нема бізнесу з руснею, всі щебечуть соловʼїною, зарплата майже вдвічі більша.

І це працює і підвищує GGR до неймовірних показників, які аж ніяк не впливають на мою зарплату.

Але основним поштовхом стало те, що власник за паспортом кацап, є бізнес на болотах, є працівники з болот. А для мене це супер стоп-фактор. Але NDA, тому без нейм-дропінгу.

Є тільки наглядне бачення. «А давай зробимо, як зробила ця компанія».

А я не роблю, як зробила інша компанія. В мене все своє, все унікальне і все надсучасне. Інколи було враження, що світ не готовий до того, що створив я.

За 3 чи 4 роки моя зарплата в цій компанії виросла не сильно. Втримати людину, яка знає кожен піксель вони не мали бажання. В день Х мені кажуть, що шукають Product’а зі сторони. Наймають ще одного UX, який стає щось типу головним. В нього є портфоліо, але немає дизайн-мислення.

Хочу підвищення тобто стати Product Designer. Проходжу ще один курс в Skvot. Але 90% я вже знаю. Тому скіп.

Приходить офер з ІТ (гемблінг ака слоти). Але хочуть графічний дизайн. А я хочу UX. І після півроку дизайну стаю єдиним UX дизайнером на всю компанію.

Роблю повний редизайн всього портфоліо ігор. Компанія поступово стає Tier 3. Зараз її імʼя вже відоме навіть серед Tier 1, а це Еверест індустрії.

Розсилаю резюме всім компаніям світу і готовий піти безкоштовно. Ніхто з компаній не відповідає (а потім через пару років не відповідаю їм вже я).

3 місяці щастя, натхнення, спілкування, сміху. Вчителі просто неймовірні, хочеться їх слухати просто тому що хочеться. Наша команда бере титул кращої, а я беру титул кращого студента.

Кличуть в ще одну всесвітньо відому компанію замінити дизайнерку, на місяць, задорого. Тобто більше ніж вона отримувала. Про що ми з нею потім сміялись.

В цей же час записуюсь на курс UX Design в КАМУ.

В певний момент не було ані сил, ані бажання ходити в офіс. Працюю рік фрілансером. Паралельно за всі ці роки в мене портфоліо на стоках 35 000 ілюстрацій, фото, відео, 3D.

Займаюсь аерозйомкою, подорожую. Дрон продав військовим приблизно в 16-17 році. Неймовірно стидно, що не віддав безкоштовно.