Друже Миколо

У Києва немає ідентичности, до якої я хотів би бути причетним

Без жодних. Не знаю, може його варто було клонувати, як tar.gz архіви розпаковувати, використовуючи аргумент накшталт “—strip-components”, та мені видавалось git clone мав би по дефолту робити красу. Або робити його в папку з проєктами, а не в папку проєкту

А ще, мені так більше можливостей задонатити на більшу кількість зборів, од чого я частіше почуваю цю причетність, од чого частіше кортить підтримати черговий збір

Для вас воно теж схожим чином працює?

Особливо під кінець місяця, коли грошей вже в рази менше, 50 гривень це та сума, переказуючи яку я не відчуваю що мені чогось згодом бракуватиме, а тому із великим задоволенням передаю їх на спільну банку

Мені прийшла перша заробітна плата, і вперше за довгий час я маю фінансову спроможність. Мені так подобається, коли я бачу збори які хотів би підтримати, скидати по пʼятдесят гривень, сподіваючись, що збір буде закритий спільною підтримкою

А хто має приймати рішення, як відбудовувати міста, в подальшому? а чи відбудовувати взагалі? Хто має право сказати "ви не повернетесь туди де жили"? Чи має право хтось один примати таке рішення? А більше? Скільки тоді, три? Та навіть якщо більше, це неправильно

Зробив Гіт-клон, воно закачало репозиторій, закинуло мені дубль файлово системи Проєкту в корінну папку, щось страшне і некрасив коїться!

Додав ремоут, витягнув гілку, і маю нормальну, красиву файлову систему

Саме за таке використання я і люблю свою консольку

А які народні пісні ви знаєте та любите?

Дяка

Пробував знайти в пошувикові, не певен що знайшов саме ту вулицю. Можете, будь ласка, дати посилання на карті?

Закинув тікет в Джанґо проєкт, аби перейменувати часову зону з Europe/kiev на Europe/Kyiv

Певен чуваки що показували мені свої декілька тисяч награних годин у контр-страйк та доту можуть розказати схожу історію)

Знайшов чудесну анкетку чудесної дівчини, та як на те вона російською

Іти по головам, стати краще, перевершити усіх хто був до тебе, бути яскравим і активним, егоцентричним, а місцями ще й догідливим

Ото я тут зареєструвався, і майже не заходжу, бо живу своє життя)

Ці соцмережі виглядають такими безглуздими, типу окей, зараз тебе прочитали, залайкали, ти молодець, ходімо далі. Але це навіть не залишає достатнього сліду по собі

Мені воно відчувається як заміна реального впливу, який ми маємо на оточуючий світ

Забув поставити Рорк на павзу. Двічі

Хто раптом знає, що це за картина?

Теж хочу

Засмерділась мені раковина у ванній, вирішив розкрутити, почистити. Що я можу сказати, засрали.

Але загалом, виявляється, почистити ці зливи достатньо просто

Зловив себе на думці, що звід початку совіцьких часів я не чув про жодного

Якщо я правильно суспільний устрій минулих часів, як з взуттям, так і з одягом, опції дві, або ти сам, або тобі за гроші.

Згодом зʼявився фабричний одяг, який потіснив майстрів, але ж не витіснив

То куди пропали ремісники?

Колись шевці, та що взуття шили, були вельми розповсюджені, як професія.

А чи є зараз хто шиє? Певно воно буде дорожче, але якщо якісно, то я би заплатив

Я не хочу бренд, я хочу те що для мене

Здається різніми відмінкам одного слова, можна дати один індекс 👀

Не дарма все однослівне, то й синтаксис потрібен буде відповідний
Чи настільки багата наша мова? Чи тільки з часом хто розродить словотвором?

Не то шо би я сильно вивчив того C, як починав, та здається достатньо перейменувати ці слова та скомпілювати

Наскільки це може корелюватись з реальністю?

На виході матимемо вищу доступність програмування, за відсутности мовного барʼєру, і ту послідовність у мисленні, якої вчить програмування, розповсюджується як наука.

Я згоден з тезою, що програмування це грамотність 21 століття

А Пайтон це справді проста до вивчення мова

А що як перекласти Python на українську мову?

Розробити синтаксис перекладу синтаксису, взяти інтерпретатор останньої версії, розібратись як працює зчитування синтаксису, і замінити.

А потім розробити умовний «перекладач», який перекладатиме Unicode на ASCII, що прискорить інтерпретацію

Не знаю наскільки правильно вжито слів, та в мені саме вони відгукнулись на образ

Достатньо прохолодний вечір. Достатньо, аби вдіти зимову куртку і згадати яка вона прикольна

Вона мені сьогодні снилася, додаючи почуття безпеки, наскільки це було можливо тікаючи від псів-людожерів, по осеніючих пагорбкам карпатської вольности