fortnighttt

Найгірший момент - момент усвідомлення своєї самотності

Цікаво, в мене колись буде все добре ? Риторичне питання

Почути від людини, з якою 4.5 роки в стосунках, що вона хотіла більше жити в іншому місці з кимісь іншим, ніж в місті, в якому ми зараз, зі мною : -100/10

Хочу це якось повторити😅

Я вже забула що таке спати спокійно, або принаймні спати нормально.
Кожен раз накатує панічка, а серце бʼється так, що я пружиню від ліжка🆘

⏳

Останні дні ловлю себе на думці, що мрію заснути і не прокинутися

Господи поможи

Блять як же мене дістала ця срана помийна яма під назвою «ужну». Нікому не побажаю сюди вступати, нізащо і ніколи.

Відчуття абсолютно ідентичне з тим, коли навколо тебе купа людей, але ти одна.

Блять, як же я ненавиджу прокидатися в рандомний ранок з температурою і головним болем😩

Хороше завершення важкого дня, от тільки, шкода, що мої молитви на рахунок того, щоб не захворіти, мабуть, все таки, не були почуті🫠😩

Боже, як же заєбали ці люди, які запускають себе буквально до стану гниття, а потім привалюють в лікарню в надії на магічну таблетку/укол/капельницю/операцію.
Ненавиджу таких.

Стараюсь не думати про те, що буде завтра. Ненавиджу перші дні після канікул.

Обожнюю момент коли людина починає розуміти, що я знаю про все те, про що вона не хотіла, щоб я знала
Я завжди на 2 кроки попереду, заюш😂🤘

Десь цей початок року дав мені відповіді на деякі питання і можливо навіть вплине на мій подальший вибір в майбутньому. Але головне те, що я більше не шкодую, що ця сторінка з універом закінчується. Тепер я просто сприймаю це без страху і навіть з приємними спогадами про свої думки на початку шляху.

Блять, мене буквально ламає від присутності інших людей і взагалі при знаходженні десь окрім дому
Цей тиждень вдвох був одним із найкращих періодів взагалі за весь минулий рік. 2025 почався чудово і я цьому рада. Шкода лише, що через декілька днів мені знову прийдеться бачити людей.

Йшов 6-тий день температури. Граднусник став лп-шкою.

Тривала температура якось впливає на сни?Бо останнім часом «сон» для мене звучить як якась каторга при якій я благаю ранок наступити швидше. Мені наснились 2 сни, по яким вийшли б дуже непогані фільми жахів, враховуючи те,що в одному мене майже вбили,а через інший я мало не задихнулась в реальності.

Чим більше дізнаюся про деталі, тим більше бажання при можливості висказати все, що думаю.

Вперше йду на роботу з температурою і відчуттям падіння каменя з плеч

Іноді мрію про те, щоб люди були телепатами в моменти, коли я не хочу їх бачити

Бажання завтра кудись йти і когось бачити -2737373738/10

Кожен раз все зводиться лиш до одного.

Блять, яка ж я на нього зла, просто не описати цензурними словами.
Завжди знала, що рожеві окуляри розбиваються склом всередину, проте хоч і пізно, але починаю розуміти маму, хоч ніколи повністю не погоджуся з нею.

Просто не хочу навіть відповідати ні на його дзвінки, ні на смс

Ловлю себе на думці, що все ж, як би не було погано, але я сумуватиму за вайбом цих змін у відділенні🫠
І навіть за деякими людьми там

Моє найкраще заспокійливе - заточка ножів🥰🥰🥰

Багато часу знадобилось для того, щоб зрозуміти, що «боюся бути одна» і «не хочу бути одна» абсолютно різні речі

Те, як інші відносять до моїх слів про це, лише підтверджує те, що мої відчуття правдиві😔

Гірше всього не не отримати підтримку, а зрозуміти, що шукала її не там

Накриває відчуття, що те, на що я потратила майже 6 років життя, згодом, просто розвалиться нафіг і мені дійсно страшно за свій стан, в разі цього…