Katrina Sharpenter

The last samurai це та книга, яка була б мені 5/5, якби не треба було продиратись крізь текст як через чагарники.
(особливо, відсутність тире у діалогах, я думала таким страждає тільки Салі Руні)

You said she was pretty?
(…)
She’s not really pretty, I said. She’s beautiful. When she’s excited. When she’s bored she looks like someone who’s got two weeks to live. Someone who’s got two weeks to live & is going to spend it begging the doctor for a mercy killing.
You could say that of any woman.

мандрівниця з мене звісно ніяка: я не вдома п'ять годин і ще в потязі, але вже хочу додому.

яка ж я розчарована сьогодні.

смішно з неї
(вперше за зиму попросилась на балкон, що сонце робить)

читаю The last samurai і наскільки мені смішно, настільки ж місцями ВАЖКО продиратись крізь текст.
напевно, таким і є батьківство.

you say we're drifting apart
I said "yeah I fucking know"

в твіттері борять кочуджан і, коли я це побачила, кілька хвилин думала, що це температурний сон.

дочитала просто щоб дізнатись, що ж там за плотвіст такий, що всі були шоковані. ну, цікаво, але книжка від цього краще написаною не стала. дуже обідно, що класна ідея має отаке виконання.

з таким ентузіазмом починала книжку про приречених закоханих з таглайном
✨They've loved each other in a thousand lifetimes. They've killed each other in every one✨

а вона, якщо чесно, ніяка (і це я опускаю, що одне з попередніх описаних життів у них прости господи в Сибіру)

в такі дні здається, що втома буде вічною.

господи як я засміялась
чоловік мрії, враховуючи те, як я люблю чіпси

греммі розчарували, але Сабріночка Карпентер найбільша зірка цього дому і без них.
сьогодні слухаємо read your mind та feather ✨💃🏻

поліція лайків на рілсах

вірю!

варто було тільки порадіти тому, як добре мені читалось у січні, і сьогодні стан такий, що дивлюсь на літери у книзі і нічого не розумію.
хто зурочив? відміняй, бо тобі гірше буде.

взагалі, останнім часом навіть найменші прояви людяності розчулюють на контрасті з усім, що відбувається.

я була абсолютно готова до того, що у них вони просто напросто не продаються, немає і немає. а от що мені підуть назустріч таким чином — готова не була.

сьогодні мене розчулила фармацевтка в аптеці буля дому. хотіла зробити якусь маску для обличчя, питаю:
— а у вас є маски в саше? не бачу на вітринах.
— ні, немає, — кудись відходить. — але можу запропонувати це.

і видає мені цілий набір різноманітних семплів.

ааа, ти саме про публічні лейбли... ну це тільки відгуки, нажаль

можна кастом лейбл для себе додавати

ало, дайсон? у мене є модель для реклами ваших стайлерів

я просто хочу знати, як вона примудряється бути такою красунечкою

вау!
а звідки такі стікери?

не знаю, може вона якась балансуюча? чи навпаки, розбалансована? чому саме ця нога завжди страждає? я б напевно не відмовилась провести якусь діагностику просто заради цікавості.

на тижні жартували про те, що про мене говорить той факт, що страховкою я користуюсь тільки для стоматології та травматології — постійно на одну і ту ж саму ногу. вчора, гуляючи з Реєю, феєрично навернулась на крижаному асфальті і розбила колінку на тій самій нозі.

скажи, що відволіклась, поки друкувала, не кажучи цього

• Arcana Academy Еліс Кова — 5/5 (якщо закрити очі на вік героїв, але у мене майже завжди є претензії до нього) система магії, побудована на таро! дайте дві!

+ дві нонфік книжки, які в цілому мають сенс, але трошки застарілі (взагалі, або для мене як українки)

січень:
• "Непрохані поради для вбивць від Віри Вон" Джессі Сутанто — 5/5
• серія "Клуб убивств по четвергах" Річарда Османа (1-5) — між 4 і 5, деякі історії сподобались більше за інші.
• Eventown Корі Енн Хейду — 5/5, хоч я не очікувала цього від скоріш дитячої книги.

книжковий тред 2026: