Ґаллагер

Ґалагер грайливо гмикнув, поглянувши на оголене плече.
- Компот так компот...~ - чоловік поставив на стіл дві склянки з напоєм та сів поруч із коханою, взявши її за руку.
- Ти сьогодні ще залишишся у мене?

Її фартух мав дещо комічний відтінок на міцному, м'язистому тілі бармена. Ґалагер досить швидко закінчив зі сніданком та накрив на стіл, опісля знімаючи фартух.
- Хочеш кави? Або чай? У мене ще є сік та вино і-...компот...

Вільною рукою він обережно взяв її за обличчя та цьмокнув у губи.
- Готувати для коханої жінки набагато приємніше ніж для сумнівних клієнтів.

*Він поцілував її у щоку та спритно вкрав фартух, вдягаючи його на себе і забираючи лопатку з рук коханої.*
- А я тут для чого? Відпочинь поки я поруч. Ще встигнеш наготуватися.

*Чоловік у напів сні крокував на кухню, заледве знайшовши свою білизну аби не йти зовсім оголеним. Ґалагер здивовано поглянув на кохану та миттю підійшов, ніжно торкаючись її плечей.*
Що це ти робиш, га? Давай-давай, дозволь мені.

*Він спускався від шиї до грудей короткими, вологими поцілунками, злегка кусаючи шкіру. Ґаллагер на мить випередив руку Наташі, на диво ніжно торкаючись згрубілими пальцями вульви через тканину білизни. Він повільно, ніби вивчаючи, відсунув у бік тонку тканину, проводячи пальцями по чутливій шкірі*

😘

💋 @natfrombelobog.bsky.social

Як скажеш~
*Ґаллагер швидко позбувся сорочки Наташі та вправно розстібнув бра, спиняючись. Бармен зазирнув в очі коханої, всміхаючись*
Яка ж ти прекрасна...~
*Він затягнув її у поцілунок, ненав'язливо знімаючи бра*

*Ґаллагер кивнув та ліг на ліжко, поклавши Наташу собі на груди*
Завдяки тобі усе дійсно добре.
*Бармен вкрив їх ковдрою, майже одразу заплющуючи очі та засинаючи*

*Ґаллагер підвівся, сідаючи поруч*
Це не обов'язковий розвиток подій, тому не думай про це, гаразд?
*Бармен обійняв лікарку, погладжуючи її по спині*
Я кохаю тебе.

*Ґаллагер лестився щокою до теплої долоні, не зводячи очей з коханої*
Бо мої руки у крові по лікті. Але мені спокійніше коли поруч кохана людина, що могла б закінчити моє божевілля.

Я хочу їх з'їсти.

*Бармен м'яко посміхнувся та взяв лікарку за руку, підносячи її долоню до вуст для цілунку*
Тоді я можу бути спокійним.
*Ґаллагер підвів погляд, дивлячись закохано, щасливо*
У цьому світі немає тієї, що могла б затьмарити тебе. Мені здається, що від почуттів моє серце от-от стане.

*Поволі заспокоюючись від дотиків коханої, чоловік трохи незграбно обійняв її. Ґаллагер повернув голову, притискаючись до животика щокою*
Наташо... Скажи, ти колись забирала чиєсь життя? Не випадково. Цілеспрямовано.

*Чоловік глибоко вдихнув та нервово хихотнув*
Сумніваюся... Що тобі сподобається чути подібне, крові й на роботі, певно, вистачає.
*Ґаллагер повільно опустився на ліжко та ліг так, щоб сховати носа у животику Наташі*
Дякую, що ти поруч...

*Відчувши дотик, Ґаллагер ніби повернувся до реальності. Він трохи різко але досить обережно обійняв кохану, бажаючи аби вона стала якорем, який тримає його поза течією кошмару*
Так... Трохи є...

☠️

Ням

*Ґаллагер видихнув з полегшенням та обережно взяв кохану на руки, пригортаючи до себе якомога ближче*
Звісно, я допоможу з усіма речима. Головне щоб ти добре відпочила без зайвої роботи.

*Ґаллагер тихо воркотав від приємних дотиків але різко поглянув на кохану, повівши бровою*
Може краще до мене? Погостюєш трохи, якщо захочеш особистого простору, я маю гостьову кімнату.
*Бармен трохи помовчав*
Я не дуже довіряю нашим готелям, чесно кажучи.

*Ці слова стали для Ґаллагера довгоочікуваний полегшенням. Він міцно обійняв кохану, притискаючи якомога ближче до себе та ховаючи носа у її плечі*
Тобі справді не потрібні інші чоловіки окрім мене? Пробач, я був мовчазним дурнем...

*Від сорому Ґаллагер трохи почервонів та не наважився поглянути в очі коханій*
І що що він робот... Навіть мені він у якусь мить здався привабливим...
*Бармен дозволив собі покласти руки на талію лікарки*
Ти раніше не казала цього, тому я не міг бути впевненим у 100% підходящості тобі.

*Ґаллагер "вмив" обличчя руками та поглянув убік, поставивши руки в боки*
Окрім роботи мене ще мучили думки що я програю на фоні Сварога.
*Чоловік зітхнув*
Я тут, далеко і з купою роботи а він завжди поруч з тобою, вихований, розумний та не старіючий.

*Ґаллагер озирнувся довкола та покликав колегу підмінити його ще трохи. Чоловік вийшов з-за барної стійки та обережно взяв лікарку за руку. Опинившись у безлюдній але просторій комірчині, Ґаллагер тихо зітхнув.*
Я мав купу роботи, пробач. Мені слід було тебе попередити.

*Ґаллагер щиро здивувався присутності Наташі аж у Пенаконії. Бармен ледь не впустив телефон з рук але все ж відклав його та втер стомлені очі долонею. Під очима з'явилися ще більші мішки а шкіра помітно посіріла від втоми*
Чому... Ти тут?

Я тільки заступив на зміну а мені Наташа за столиком ввижається... Схоже, майже місяць без вихідних дає про себе знати.

Це просто таргани у моїй голові. Я погодую їх пивом і все буде чікібамбоні(чи як там зараз кажуть...).

Усе добре, не звертай уваги😁

Усе добре. Хотів би я, звісно, бути невразливим геніальним робо-чоловіком. Але кілька пластирів і я в нормі.

.